<h2 align="center">Проект "Вода - розчинник. Перетворення води"</h2>

НАЗВА ПРОЕКТУ:

Вода-розчинник. Перетворення води

                                  

            ТИП ПРОЕКТУ:

Середньотривалий

МЕТА ПРОЕКТУ:

1.         Формувати в учнів інтерес до навколишнього середовища.

2.         Формувати уявлення про властивість води розчиняти деякі речовини.

3.         Формувати уявлення про перетворення води.

4.         Розвивати уміння проводити досліди, робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження.

5.         Розвивати уміння працювати з довідковою та художньою літературою.

6.         Розвивати комунікативні,  творчі здібності учнів.

7.         Виховувати любов до природи, бажання економно використовувати воду.

           

ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ:

1. Дослідити наукову інформацію про воду в усіх її станах у довідковій літературі.

2. Підготувати матеріал для виступу у рубриці «Наукове бюро».                                            

3. Провести досліди з речовинами(сіль, цукор, ґрунт, крейда)  для виявлення розчинних та нерозчинних у воді речовин.

4. Дослідити умови перетворення води з одного стану в інший.

5. Підібрати  авторські твори та малі фольклорні жанри про воду.

6. Скласти «Казку про дощову Краплинку».

7. Оформити фотоматеріали про хід проекту «Вода – розчинник. Перетворення води».

8. Створити фотоколлаж «Вода у природі» для малої шкільної енциклопедії «Все про воду».

ХІД ПРОЕКТУ

І. Підготовчий етап

 Учні 3 класу утворили три групи:

 «Науковці»:      1. Жогло Владислав

                            2. Кріяк Альбіна

 «Дослідники»: 1. Плут Вадим

                            2. Рибалко Сергій

 «Творці»:          1. Троценко Дмитро

                            2. Соп’яник Данило

У склад четвертої групи  «Фотографи» ввійшла вчителька – Ловигіна Людмила Іванівна.

Кожна  група одержала конкретні завдання:

«Науковці»:   

  1. Дослідити наукову інформацію про воду в усіх її станах у довідковій літературі.

  2. Підготувати матеріал для виступу у рубриці «Наукове бюро».                                           

 «Дослідники»:

 1. Провести досліди з речовинами(сіль, цукор, ґрунт, крейда)  для виявлення розчинних та нерозчинних у воді речовин.

 2. Дослідити умови перетворення води з одного стану в інший.

«Творці»:        

   1. Підібрати  авторські твори та малі фольклорні жанри про воду.

   2. Скласти «Казку про дощову Краплинку».

«Фотографи»:

1. Оформити фотоматеріали про хід проекту «Вода – розчинник. Перетворення води».

2. Створити фотоколлаж «Вода у природі» для малої шкільної енциклопедії «Все про воду».

ІІ. Практично-дослідний етап

На цьому етапі учні працювали у групах над поставленими завданнями,  опрацьовуючи відповідну  літературу, добираючи інформацію, формулюючи висновки.

 Оформляли матеріал для сторінок малої шкільної енциклопедії «Все про воду».

УРОК-ПРОЕКТ

Тема. Вода-розчинник. Перетворення води.

Мета: формувати в учнів інтерес до навколишнього середовища,

уявлення про властивість води розчиняти деякі речовини та уявлення про перетворення води;

розвивати уміння проводити досліди, робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження, працювати з довідковою та художньою літературою;

розвивати комунікативні,  творчі здібності учнів;         

виховувати любов до природи, бажання економно використовувати воду.

Обладнання: склянки, ложки, вода, сіль, цукор, крейда, ґрунт, електрочайник, тарілки, лід, сніг, фотографії, схема «Вода», кросворд «Вода», мала шкільна енциклопедія «Все про воду».

Хід уроку

I.         Організаційний момент. Привітання.

Вчитель.

     -      Діти, сьогодні до нас завітали гості. А коли в домі гості - це завжди свято! Тож проведемо цей урок так, щоб нашим гостям було цікаво і радісно.

Учні.

 Доброго ранку травам росистим!

 Доброго ранку квітам барвистим!

 Доброго ранку сонечку ясному!

 Людям усім і усьому прекрасному!

Вчитель.

Ось почули ми дзвінок,

 Він покликав на урок.

 Кожен з вас вже постарався —

 До уроку підготувався.

 Тож девіз тепер згадаймо

 І урок розпочинаймо.

Учні.

 Ми всі господарі природи, тож збережемо її вроду.

ІІ. Хвилинка спостережень.

- Яка зараз пора року?

- Який місяць?

- Що ви можете сказати про стан неба?

- Сьогодні тепло чи холодно?

- Чи падав дощ, коли ви йшли до школи?

- Візьміть зошити для спостережень, відмітьте стан сьогоднішньої погоди.

    ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Загадка.

Відома здавна рідина,

 усяк її вживає.

 Буває хмаркою вона,

сніжинкою буває ... (Вода)

2.  Гра «Мозковий штурм».

- З чого складаються живі організми й неживі предмети?       

- До яких предметів належить вода?

- Що ще ви знаєте про воду?

- В  яких станах перебуває вода у природі?

- Я називаю вам слово, а ви називаєте стан води: вода, град, роса, пара, іній, лід, дощ, туман сніг.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні у нас звітний урок за проектом  «Вода – розчинник. Перетворення води», про свої здобутки звітуватимуть наші групи: «Науковці», «Дослідники», «Творці», «Фотокореспонденти».

V. Мотивація навчальної діяльності.

- До якої природи належить вода?

- Чи можуть живі організми існувати без води?

- Чи має вода смак?

Отже, вода належить до неживої природи. Але все живе у природі без води існувати не може. Тому перед нами стоїть важливе завдання: берегти водойми від забруднення та економно використовувати прісну воду.

Учасники творчих груп познайомлять нас із дивовижною властивістю води та необхідними умовами для перетворення води з одного стану в інший.

VІ. Фронтальна робота.

1. Створення асоціативного куща «Вода».

                                               

(Безбарвна, прозора, текуча, без запаху, не має форми, стискається при охолодженні, розширюється при нагріванні).

VІІ. Презентації творчих груп.

І. А зараз про свою роботу прозвітує група «Дослідники».

1. Практична робота у ході якої на основі спостережень учні усвідомлю-

ють здатність води розчиняти деякі речовини -  сіль і цукор, та виявити нерозчинні у воді речовини -  крейду, ґрунт.

Висновок:       сіль, цукор розчинились у воді.

Речовини, які розчиняються у воді, називають розчинними. Вода для них є розчинником. Воду з розчиненою у ній речовиною називають розчином. У нашому випадку одержали  розчин солі, розчин цукру.

Крейда, ґрунт не розчинились у воді. Речовини, які не розчинились у воді, називаються нерозчинними.

Вчитель.

 Крім розчинів, які можна приготувати, є природні розчини. Це вода морів, океанів, солоних озер і мінеральних джерел, сік рослин, кров людей і тварин.

2. Демонстрація дослідів групою «Дослідники».

- В яких станах може перебувати вода?

- За яких умов це може відбуватися?

Дослід 1. Нагріємо воду у чайнику до кипіння.

Що з нею відбувається? (З чайника іде пара).

Висновок. Вода — рідина перетворюється на пару. Водяна пара — це вода в газоподібному стані. Вона легка, прозора, безбарвна.

Дослід 2. Потримаємо холодний предмет (наприклад, тарілку з льодом) над водою, що нагрівається.

Що можна побачити на нижньому боці тарілки? (Краплини води.)

Звідки вони взялися?

Висновок. Вода — рідина при нагріванні перетворюється на водяну пару. Коли водяна пара торкається холодної тарілки, то знову перетворюється на краплини води.

Дослід 3. Наллємо воду у посудину і поставимо у морозильну камеру.

Що станеться з водою? (Вона замерзне).

Висновок. Вода — рідина перетворюється в твердий стан при температурі, нижчій від 0°.

Перетворення води — рідини в пару називається випаровуванням. Перетворення води з рідкого стану у твердий відбувається при температурі, нижчій від 0°, тобто при замерзанні.

Перетворення води з одного стану в іншій відбувається в природі постійно. 

Вчитель

Дякую, діти, за вашу роботу. Отож, ми дізналися про ще одну дивовижну властивість води  - розчиняти деякі речовини.

Фізкультхвилинка

ІІ. Продовжимо презентації наших груп. Зараз про свою роботу прозвітує група «Науковці».

Для малої шкільної енциклопедії «Все про воду» ми приготували такий науковий матеріал:

1.         Вода — це сполука двох газів, яка не має смаку, запаху та кольору. Вона складається з водню (дуже легкого газу) та кисню (більш важкого та активного газу). Вода існує у трьох станах: як рідина, як тверде тіло (лід) і як газ (водяна пара).

2.         Вода, що існує у природі, ніколи не буває абсолютно чистою. Вона містить розчинені в ній мінеральні солі, гази та живі організми. Ми дуже рідко маємо справу з «простою» водою. Наприклад, хімічно чиста вода зовсім не має смаку. Але всі ми знаємо, що у води завжди є якийсь присмак.

3.         Вода необхідна практично кожній живій клітині, тому людське тіло на 2/3 складається з води. У жіночому тілі води менше, ніж у чоловічому, а в дитячому менше, ніж у жіночому.

4.         У рослинах води навіть більше ніж у людському тілі. Вона потрібна їм для побудови нових клітин, а також для перенесення поживних речовин від коренів до листя. 

5.         Якщо висушити всі океани, з солі, що залишиться, можна було б спорудити стіну заввишки 230 км та завтовшки майже 2 м, яка змогла б обігнути по екватору всю земну кулю. Або інше порівняння — вся океанська сіль за обсягом у 15 разів більша європейського континенту!

6.         Звичайну сіль, яку ми щодня використовуємо, отримують з морської води, сольових джерел або при переробці покладів кам'яної солі. Морська вода містить 3 — 3,5 % солі. Внутрішні моря, такі, як Середземне море, Червоне море, містять більше солі, ніж відкриті моря. Мертве море, займаючи всього 728 км2, містить приблизно 10 523 000 000 т солі.

7.         Для того, щоб розібратися, що ж таке роса, ми повинні дещо знати про повітря, яке нас оточує. У повітрі міститься певна кількість вологи. Тепле повітря містить більше вологи, ніж холодне. Коли повітря стикається з холодною поверхнею, частина його конденсується, й волога, що міститься в ньому, залишається на цій поверхні. Це і є роса.

8.         Туман виникає з насиченого вологою повітря. Коли температура повітря досягає точки роси, водяна пара конденсується, створюючи такі ж мікроскопічні краплини, як і у хмарі. Туман — це хмара на рівні землі.

9.         Туман може виникнути тому, що земля, яка за ніч прохолола, вихолодила припо-верхневий шар повітря. Туман виникає і тоді, коли тепле вологе повітря рухається над поверхнею океану в зоні холодної течії, а також при зіткненні теплої та холодної повітряних мас.

10.       Як правило, град випадає в теплу погоду, і його часто супроводжують грім, блискавка та дощ. Узагалі, градини — це краплі дощу, які застигають, проходячи через холодні шари атмосфери. Поодинокі краплі звичайно перетворюються на дуже маленькі градини, однак потім з ними іноді відбуваються дивовижні зміни. Падаючи вниз, така градинка може потрапити в зустрічний потік повітря, що йде від землі. Тоді вона знову піднімається вгору – туди, де краплі дощу ще не встигли замерзнути. До такої градини «прилипають» нові краплі, і тоді вона знову опускається в шари холодного повітря, замерзаючи при цьому. У результаті розмір градин стає значно більшим. Градина може здійснити велику кількість таких переміщень знизу вгору і назад, поки не стане настільки важкою, що висхідні потоки повітря будуть уже не в змозі підтримувати її у висячому положенні. Ось тоді вона й почне свій стрімкий шлях до землі.

11.       Чому ж у мороз на віконному склі з'являються візерунки? З одного боку, самі кристалики мають свою структуру, яка визначає малюнок. Крім того, подряпини на поверхні скла, частинки пилу, повітряні потоки допомагають Дідові Морозу створювати дивні візерунки на вікнах.

12.       Білий іній, який часто називають «памороззю», буває двох видів: гранульований і кристалічний. Гранульований іній — це просто мерзлий туман. Кристалічний іній, про який ми вже говорили, утворюється з водяних парів повітря. Відбувається перехід з газоподібного в твердий стан, оминаючи рідкий.

13.       Сніг утворюється, коли вода, що знаходиться в атмосфері у вигляді пари, замерзає та перетворюється на чисті, прозорі кристали. Рух повітря примушує ці кристали хаотично рухатися.

14.       Хаотично рухаючись, кристали з'єднуються один з одним або навколо крихітних частинок, які постійно присутні в повітрі. Коли кристалів збирається надто багато, вони падають на землю у вигляді сніжинок. Кристали, з яких складаються сніжинки, мають певну форму. Це або шестикутна зірка, або тонка пластинка, що має форму ше-стикутника. Кожна сніжинка має точну симетричну форму.

15.       Хоча всі сніжинки схожі одна на одну, навряд чи можна зустріти дві однакові сніжинки.

16.       Крига утворюється тоді, коли температура навколишнього середовища стає достатньо низькою і вода замерзає, при цьому помітно збільшуючись в об'ємі. Відомо, що з десяти літрів води виходить приблизно одинадцять літрів криги.

Вчитель. З усього матеріалу, який ви підготували і  принесли на урок, ми створимо книгу.  Отже, ми маємо перші сторінки малої  шкільної енциклопедії «Все по воду».

   ІІІ. Власні творчі доробки,  твори письменників та фольклор про воду вашій увазі запропонує  група «Творці».

КАЗКА ПРО ДОЩОВУ КРАПЕЛЬКУ

            Йшов рясний дощ. Краплинки радісно кружляли у таночку. Раділи, співали пісню дощову.

Сіла одна Крапелька на листок калини. Заіскрилася, запишалася. Та раптом побачила маленьку тендітну Липку з прив’ялим листям.

Вирішила Краплинка з’ясувати у чому справа і запитала:

- Що з тобою трапилось, Липко?

- Мене  мучить спрага, дорога Краплинко.

- Я тобі допоможу, - поспіхом повідомила Краплинка.

Вона стрибнула на землю,  прямо під коріння стомленого деревця. Потім Липка напилася цілющої вологи, розправила віти та позеленіле листя.

            З того часу дощова Краплинка і Липка нерозлучні.

                                                                       Троценко Дмитро, учень 3 класу

                                                                       Підставської ЗОШ І-ІІ ступенів

ЗАГАДКИ

Коли нема –

Мене чекають,

Коли прийду –

Усі тікають.

                        (Дощ)

Летить орлиця

По синьому небу,

Крила розкрила –

Сонце закрила.

                        (Хмара)

«Що це? Що це?» –

Всі кричать. –

«Білі мухи он летять!»

                         (Сніг)

На двох шиях  голова

Шапкою накрита.

Є рука й одна нога,

Вся у землю врита.

Врита геть собі як є,

Людям воду достає.

                      (Колодязь)

Відома здавна рідина, усяк її вживає.

Буває хмаркою вона, сніжинкою буває…

                       (Вода)

УКРАЇНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ

Від великої води надійся шкоди.

Сильна вода греблю рве.

Вода в решеті не встоїться.

Вода в одного бере, а другому дає.

На воді млин стоїть, та од води погибає.

Водою воду не загатиш.

Вчорашньої води не доженеш.

В глибокій воді — велика риба.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ

Багато березового соку – літо дощове.

Літо дощове – зима сніжна.

Літом ранком невеликий дощик -  вдень гарна погода.

Дощ без вітру – на тривалу погоду.

Чим сильніша роса – тим жаркіший день.

Квіти сильно пахнуть  - перед дощем.

НАРОДНІ УСМІШКИ

Яка погода?

- Степанку, яка там погода сьогодні? – запитала мама.

Той виглянув у вікно.

- Не знаю, мамо. Такий туман, що  нічого не розгледиш…

СКОРОМОВКА

Біг вовчик по колоді через воду,

Тільки став він на колоду – бовть у воду;

Викис, вимок, виліз, висох, виліз на колоду –

Бовть у воду.

НЕХАЙ ЛЕТЯТЬ СНІЖИНОЧКИ

Десь там, де мало сонечка,

Зима дрімає біла,

А до мого віконечка

Синичка прилетіла.

Постукала злегесенька:

Вставай, Оленко, люба.

Чи в тебе є теплесенькі

Хустинка, шарфик, шуба?

Бо лиш зима прокинеться,

З зав’югами прибуде,

Снігами все покриється,

А в хаті сумно буде.

О, шубка є й хустиночка! –

Придбала все матуся.

Нехай летять сніжиночки.

Зими я не боюся!

На саночки – і в даль ясну

Із братиком… дале-е-ко,

Доки на крилах нам весну

Не принесуть лелеки.

Вчитель. Молодці, діти. Ви добре впоралися зі своїм завданням. Вміщуємо ваш матеріал у нашу енциклопедію.

IV. Творча група «Фотографи» підготувала фотоетюди на тему «Вода в природі».

1. Фотовиставка з коментарями.

Вчитель. Сторінки малої шкільної енциклопедії «Все про воду» будуть прикрашені дібраними фотоматеріалами.

VIII. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Дайте оцінку вчинкам людей.

а)         Водій зупинив автомобіль біля річки, щоб його помити.

б)         Мама попросила Дмитрика закрити кран.

Хлопчик відповів:

- З нього течуть тільки краплинки.

в)       Дівчинка приїхала до бабусі, яка жила на березі річки. Позамітавши подвір'я, Оленка висипала сміття у воду.

2. Розв'язування завдань творчого характеру.

а)         Чому в акваріумі добре видно рибок, рослини, пісок?

б)         Чому взимку під час сильних морозів можуть руйнуватися

водопровідні труби?

            IX. Підсумок уроку.

1. Підсумкова бесіда. Гра «Мікрофон».

- Який настрій у вас з’явився під час уроку?

- Де вам будуть потрібні знання по воду?

- Про яку властивість води ви довідалися від групи «Дослідники»?

- Закінчи речення. «Вода – це …»

2. Розгадування кросворда.

- Якщо ви відгадаєте кросворд, то дізнаєтесь, без чого немає життя на Землі.

      

Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)

З малої хмари великий ... (дощ).

Річки взимку вкриває ... (лід).

Під час кипіння з чайника йде ... (пара).

3. Слово вчителя.

- Погляньте, діти, яку книжку ми створили завдяки наполегливій праці. Відтепер нею зможуть скористатися інші школярі, якщо їм будуть потрібні відомості про воду. Радості вам від пізнання нового!

 4. Оцінювання творчої діяльності учасників груп.

ІІІ. Заключний етап

1. Презентація малої шкільної енциклопедії «Все про воду».